Гохголлінг (2 862 м н.р.м.) – це найвища вершина групи Шладмінгер-Тауерн та всього масиву Низькі Тауерни, що входить до складу Центральних Альп. Вершина розташована в центральній Австрії на кордоні двох федеральних земель: Штирії та Зальцбурга. Через значну висоту підкорення вершини є серйозним викликом для фізичної підготовки, але технічно не створює великих проблем. За гарної погоди з Гохголлінга можна помилуватися прекрасною панорамою на сусідній масив Дахштайн та величні Високі Тауерни. Запрошую до розповіді про підкорення вершини Гохголлінг з парковки Wilde Wasser!
Зміст
- Звідки виникла ідея піднятися на Гохголлінг?
- Гохголлінг – маршрут від парковки Wilde Wasser
- Gollinghütte та Gollingwinkel
- Гохголлінг – підйом з Gollingwinkel
- Карта маршруту
Звідки виникла ідея піднятися на Гохголлінг?
Ідея підкорення Гохголлінга народилася в наших головах абсолютно спонтанно. Був перший день серпня, наш перший вечір у кемпінгу в Рамзау-ам-Дахштайн. Наші початкові плани передбачали похід у масив Дахштайн, а саме проходження віа-феррати IRG2 та підкорення вершини Великий Коппенкарштайн (Großer Koppenkarstein). Рутинно перевіряємо погоду, і тут: здивування! Прогнози змінилися на значно менш сприятливі. Перспектива можливої зливи (або, що ще гірше, грози!) на віа-ферраті нас зовсім не переконує. Тож відкриваємо надійний додаток з картами і переглядаємо наші наміри. Вирішили, що скелелазіння не буде, а натомість ми зробимо інтенсивний трекінг на розташовану неподалік найвищу вершину Низьких Тауернів – Гохголлінг.
Гохголлінг – маршрут від парковки Wilde Wasser
2 серпня ми прокидаємося дуже рано – о 6:00, швидка кава, сніданок і час пакуватися в машину. Їдемо до містечка Шладмінг, відомого щорічним проведенням змагань Кубка світу з гірськолижного спорту. Прямуємо до парковки Wilde Wasser. Основним мінусом цього рішення є необхідність заплатити аж 11 євро за в’їзд на дорогу, що веде до цього місця (ціна на серпень 2022 р.). З іншого боку, парковка велика, в ранкові години майже повністю порожня, а також розташована в безпосередній близькості до туристичних маршрутів. Висота парковки становить 1 080 м н.р.м., у дорогу вирушаємо за кілька хвилин після 8:00. Погода насправді не найкраща – туман, вологість, досить холодно.
Маршрут від парковки до притулку Gollinghütte виявляється дуже приємним і добре підготовленим. Він пролягає через широку долину, в безпосередній близькості до бурхливого потоку, серед зелених луків і корівок, що ліниво пасуться на них. Одне слово: ідилія. На перших чотирьох кілометрах рельєф піднімається досить незначно, лише на останньому відрізку стає крутіше. Потік, що супроводжує нас усю дорогу, падає в цьому місці з кількаметрового порогу, утворюючи чудово видимий зі стежки водоспад.




Gollinghütte та Gollingwinkel
До притулку Gollinghütte, розташованого на висоті 1642 м н.р.м., дістаємося близько 9:30. Там ми відчуваємо сумніви, адже погода навіть не думає покращуватися. Хмари дуже низько, туман дедалі густіший… Вирушаємо далі, але вже за кілька хвилин наш бойовий дух знову падає – починається дощ. Ну що ж, ми не цукрові. Продовжуємо йти, аж раптом… у густому тумані на скелі з’являється силует чорного коня. Вірте чи ні, але в обставинах, у яких ми опинилися, він виглядає справді похмуро. Проте швидко з’ясовується, що цей кінь не був жодним провісником нашої загибелі, а лише членом табуна, що тут пасеться. Через 15 хвилин після виходу з притулку ми опиняємося в плоскій долині Gollingwinkel, розташованій на висоті близько 1 700 м н.р.м. З цього місця починається кам’янистий і крутий підйом на Гохголлінг. Погода і далі жахлива, тому після короткої дискусії вирішуємо відступити – нічого не поробиш, силоміць не вийде.
Повертаємося до притулку зі швидко зміненим планом на сьогоднішній день – звідти відходять два маршрути: один на Гохголлінг, інший на вершину під назвою Грайфенберг (2 618 м н.р.м.). На карті він виглядає багатообіцяюче – безпосередньо під ним знаходиться безліч моренних озер, тож, можливо, там буде так само гарно, як і в інших відомих високогірних долинах? Перш за все, околиці нашої нової мети виглядають значно краще – ніби менш хмарно, з кращими перспективами… Проте ми швидко приймаємо рішення про черговий відступ, коли і над Грайфенбергом швидко матеріалізуються зловісні хмари.
Протягом однієї години ми вже втретє опиняємося в притулку. Ми вже фактично змирилися з думкою, що цього дня не підкоримо жодної вершини і треба повертатися до машини. Раптом трапляється справжнє диво! На наших очах, буквально за кілька секунд, туман розсіюється, потужна хмара зникає, а над Низькими Тауернами починає світити сонце. Гохголлінг відкривається у всій своїй красі! Те, що в горах погода непередбачувана, знає кожен, але такої раптової, майже магічної зміни мені не доводилося відчувати ніколи. Ну що ж! Подарунком долі треба скористатися, тож ми вирішуємо, що настав час для чергової спроби підкорити Гохголлінг.






Швидкий марш, і ми знову на Gollingwinkel, але цього разу в зовсім інших декораціях. Плоска, інтенсивно зелена долина, оточена монументальними горами, тепер справляє на нас неймовірне враження – ми одноголосно визнаємо її одним із найкрасивіших місць, які нам будь-коли вдавалося відвідати під час наших гірських мандрівок.
Гохголлінг – підйом з Gollingwinkel
Таким чином, близько 11:00 ми починаємо власне підйом кам’янистим кулуаром! Маршрут виявляється зручним для взуття, але водночас дуже крутим, виснажливим і одноманітним щодо краєвидів, що нагадує мені інші складні кам’янисті підйоми у високогір’ї. На жаль, погода знову змінюється – над Гохголлінгом вкотре збираються тривожні хмари. Треба поспішати, адже ще раз ми не відступимо!
Через кілька хвилин після 12-ї години ми опиняємося на перевалі Gollingscharte (2325 м н.р.м.), який відділяє Гохголлінг від Цверфенберга (Zwerfenberg, 2642 м н.р.м.). У цьому місці вперше відкривається широка панорама в західному напрямку – цей краєвид супроводжує нас аж до самої вершини. На перевалі коротка перерва, другий сніданок, і летимо далі! 500 метрів набору висоти самі себе не подолають!


Після того як ми покинули перевал, продовжуємо виснажливий набір висоти – йдучи все тією ж кам’янистою, добре маркованою стежкою. Сумніви з’являються лише тоді, коли ми натрапляємо на роздоріжжя (висота бл. 2 630 м н.р.м.). Тут у нас є вибір – історичний маршрут або варіант по гребеню, позначений припискою “nur für Geübte” (“для досвідчених”). Після короткого замішання обираємо маршрут по гребеню (можливо, тому, що тут не було зв’язку, необхідного для перевірки значення слова “Geübte”). Незабаром після роздоріжжя дорога справді стає значно складнішою. Рельєф стає скелястим – нарешті є нагода сьогодні використати ще й руки. Траса швидко виводить нас на гребінь і йде по ньому аж до вершини. Ми опиняємося в цікавій ситуації: зліва густий туман закриває нам будь-який краєвид, справа – відкрита повна панорама… ніби сам Гохголлінг не дозволяє низько завислій хмарі рухатися далі на захід. Саму складність ділянки на гребені можна порівняти з дуже вимогливими експонованими маршрутами (з тією різницею, що там немає жодних штучних полегшень). Безумовно, слід бути обережним, і я б не рекомендував цю ділянку тим, хто боїться висоти чи відкритого простору.
У певний момент, на висоті 2740 м н.р.м., після подолання приблизно 2/3 ділянки по гребеню, ми натрапляємо на чималу щілину – щоб її обійти, потрібно трохи спуститися. На жаль, у цей момент нас підводять навігаційні навички – замість того, щоб повернутися на гребінь, ми опиняємося на дуже стрімкому схилі, повному дрібного і сипучого каміння. Якийсь час пробираємося вперед, траверсуючи схил, але швидко розуміємо, що точно вже не на маршруті. На щастя, трохи нижче від нас ми помічаємо історичний варіант (тобто той легший) і обережно прямуємо в його бік. Спроба повернутися на гребінь у цьому місці не має особливого сенсу, тому подальшу мандрівку продовжуємо легшим варіантом. Ще деякий час залишаємося на кам’янистій стежці, але швидко знову застрибуємо на скелі. Місцями доводиться використовувати руки, але загалом рівень складності не виходить за межі того, що можна зустріти на маркованих високогірних маршрутах.
На вершині Гохголлінга ми опиняємося о 13:45. За гарної погоди це чудовий оглядовий майданчик – звідти можна милуватися не лише навколишніми Низькими Тауернами, а й льодовиками Високих Тауернів та, звісно, сусіднім масивом Дахштайн. У нас, на жаль, не найкращі умови, але й скаржитися немає сенсу – з одного боку все ще потужна хмара, але з іншого – чудова панорама в західному напрямку. Ну і, звісно ж, задоволення! Ще одна дуже висока гора приєднується до нашої колекції!







Короткий відпочинок, обов’язкове фото з хрестом, і ми вирушаємо назад точно тим самим маршрутом, яким сюди піднялися. Нас спокушає спуск маршрутом по гребеню (цього разу без блукань), але після чергового погляду на небо все ж обираємо історичний варіант. Знову відвідуємо перевал, чудову долину Gollingwinkel з табуном коней, притулок (вчетверте за цей день) і пасовища, повні корів. Біля машини ми опиняємося о 17:40 – дуже задоволені, що попри непевну погоду нам так чудово вдалося провести цей день.
На зворотному шляху зупиняємося у відомому містечку Шладмінг і влаштовуємо собі коротку прогулянку центром. Містечко справляє на нас позитивне враження – дуже доглянуте, атмосферне, ну і найголовніше – там продають смачне морозиво!
PS. Наостанок дам вам чудовий аргумент, чому перед виходом у гори варто ретельно проаналізувати карту. Вже після повернення додому я виявив, що назва парковки Wilde Wasser (дика вода) не взялася нізвідки. Буквально за 650 метрів від парковки, на висоті близько 1200 м н.р.м., розташований великий водоспад – Grosser Riesachfall, а трохи вище над ним – альпійське озеро Riesachsee. Підозрюю, що якби я знав про це раніше, ми б ще підійшли туди після трекінгу. Урок на майбутнє – краще збирати інформацію перед поїздкою.
Дата походу: 2 серпня 2022 року
Статистика походу: 25 км, 2000 метрів перепаду висот
Дякую, що приділили час на прочитання мого допису! Якщо хочете бути в курсі нових матеріалів, запрошую стежити за мною у Facebook та Instagram! Буду вдячний за кожне вподобання, коментар і поширення. Якщо вважаєте мій контент цінним і хочете мене підтримати, запрошую пригостити мене віртуальною кавою на buycoffee.to.




